Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Как я купил псилоцибиновые грибы и ездил на снегоходе с шизой
Это было крутое приключение, братишка, не каждый смог бы выжать из такого все соки! В один прекрасный зимний вечер я решил сделать себе закладки. И не простые закладки, а те самые, которые приведут тебя в другие миры, где цвета становятся ярче, а мысли более глубокими. Так что, мужики и девчонки, садитесь поудобнее, я расскажу, как я себе псилоцибиновые грибы натощак запихнул и на снегоходе с шизой прокатился.
Знал я одного парня, который занимался выращиванием грибов, но таких, что аж на стенах плясать начинают. Не замедляясь, я побежал за ним и закупился на полгода вперед, чтобы мои запасы ни на градус не кончались. Итак, условия были созданы.
Я и моя шиза решили отправиться на природу, покурить сначала, и пошли мы в лес, где никого вокруг, только покрытые снегом деревья и морозный ветерок. Щепотку грибов я растолочь попытался, да какой там! Обделался я по полной программе, зашкварился перед всей компанией.
И вот, когда наконец-то удалось пробраться через сложности, суету и страхи, я себе впочку так накинул, что мир обернулся сказочным путешествием по волнам своего сознания. Не зря же говорят, что грибы - это дорога к внутреннему осознанию.
И тут я решил, что неплохо было бы осуществить еще одну мечту - езду на снегоходе. Ха, шмыгаю я, подокуриваю еще децил поппера, чтобы себя накрутить, и иду к своему заложенному транспорту. Ну что ж, давай, шиза, полетим!
Самое интересное началось, когда снегоход взлетел в воздух, а я с ним. Вокруг все стало таким ярким и размытым, будто я погрузился во сновидение. Чувствовался каждый ветерок, каждый звук, как будто я слился с окружающей мне природой. Лес и горы пролетали мимо, а я ощущал себя как бог на небесах.
Но вдруг, когда я поднимался выше и выше, мой мир рухнул. В реальность прорвалась моя шиза, и я понял, что переборщил с дозой. Передоз, чуваки, это было что-то невероятное! Я ощущал, будто весь мир захлестнуло какой-то невидимой силой, и я терял контроль над собой.
Но, будучи храбрым комиком, я не пожалел о том, что сделал. Ведь эти моменты, когда реальность сливается с фантазией, дают нам шанс узреть нашу сущность, наше истинное "я".
И так, после нескольких часов я пробудился от своего путешествия. Мой снегоход, он тоже проснулся отдохнувшим на белоснежном покрывале. Я понял, что в этот день я прожил несколько жизней, в каждой из которых я был кем-то другим. А шиза? Шиза осталась со мной, но мы стали лучшими друзьями.
Братишки и сестренки, не бойтесь экспериментировать, идти вперед и открывать новые горизонты. И даже если что-то пойдет не так, не бодяжьтесь - это всего лишь шаг на пути к познанию себя и мира вокруг нас.